Чому під час реконструкції центральної частини міста забули про історико-культурну спадщину?

Колись Ірпінь називали Парнасом, бо тут знаходиться будинок творчості письменників, де творили сотні видатних класиків вітчизняної літератури. В Ірпені проживав Микола Носов, його «Незнайка» перекладений у 100 країнах світу. Садиба Носова збереглася й дотепер, як будинок по Пушкінський, 47, де в влітку 1930-о року проживав лауреат Нобелівської премії Борис Пастернак, а от будинку поета Максима Рильського, по вулиці Центральній, де тепер супермаркет АТБ, не повезло, його знесли.

pro nosova

Але в Ірпені ще вціліло кілька десятків садиб, де творили видатні митці літератури та інших мистецтв. Однак влада не спромоглася до цього часу на жодну меморіальну табличку, хоча витратила 200 мільйонів гривень на «колоніальну» реконструкцію вулиці Шевченка та центральної площі. «Колоніальна реконструкція» — так охрестила громадськість надмірну кількість колон, котрих так багато, аж в очах рябить, причому, колони на центральній площі виконують роль вуличних ліхтарів. А до чого античний стиль на Алеї Слави — теж не відомо, бо поміж тих колон так і ввижається пам’ятник Зевсу, або ж меру міста Володимиру Карплюку в лавровому вінку.

neznaika


Звісно, реконструкція велася без врахування громадської думки, тому й не знайшлося в центральній частині Ірпеня місця для алеї, присвяченій митцям. які тут творили. А така алея, на обелісках котрої було б закарбовані імена видатних корифеїв, а ще повідомлення на яких вулицях і в яких роках в Ірпені вони жили, пробуджувала б у містян патріотизм, привертала увагу гостей і туристів. Натомість маємо абстрактні скульптури, але ж в місті народився «Незнайка», чому немає йому скульптури!?. Наприклад, з лавочкою на котрій могли б присісти поруч з легендарним героєм наші діти й помріяти про Сонячне місто. Очевидно в мера далекі та абстрактні думки про майбутнє Ірпеня, котрий він перетворює в красиву Троєщину, своєрідний великий спальний район столиці. Це зрозуміло: будівельному бізнесу з якого він вийшов, постійно потрібні нові землі — і байдуже, що природа наділила Ірпінь унікальними ландшафтами і цілющим повітрям — курортний статус Ірпеня нищиться до основ! А влада ліпить з міста «колоніальну картинку» для того, щоб краще продавалися в Ірпені квартири, адже будівельний бізнес для Карплюка і К — понад усе. Саме забудова сьогодні приносить величезні статки, і сама вона нищить унікальну екосистему Ірпеня, який колись був курортом.


Це усі розуміють, але мало хто наважується це сказати панові Карплюку, бо хто думає інакше — той уже в опозиції до нього, про це яскраво засвідчують сесії міськради, де міський голова, користуючись близькістю до мікрофона, миттєво розвінчує опонентів, виносячи на загал нерідко факти з особистого життя, що є не тільки нетактовно, а й протизаконно. Але що ж, інакомислячі для нього — вороги. З цієї причини нещодавно було усунуто з посади голову Громадської ради Тамару Маркелову, котра наполягала на громадських експертизах «колоніально-абстрактних» проектів Володимира Карплюка. Сподіваюся з цього приводу будуть й інші думки.

BLOG COMMENTS POWERED BY DISQUS
Прочитано 2098 раз