Парк письменників Ірпінь: коли виник і що змінилось

Парк письменників Ірпінь як міський публічний простір з’явився не «з давніх часів», а в 2017 році: роботи почали в квітні, урочисте відкриття відбулося 30 вересня о 10:00. Саме так датувала подію Ірпінська міська рада напередодні Дня міста. Частина туристичних текстів і довідників пізніше ставить 30 жовтня — це розбіжність, а не друга церемонія.

Відповідь правильна лише якщо розрізняти два шари однієї території. Будинок творчості письменників «Ірпінь» і закритий літературний двір існували з 1930-х. Парк у нинішньому вигляді — це окремий етап: договір ради зі Спілкою, бюджетне благоустрій і зміна режиму доступу. Послідовність тут має значення: спочатку змінили правовий статус ділянки, потім за півроку зібрали доріжки, водойму й скульптури, і лише після цього простір став місцем щоденних прогулянок.

На результат впливають три речі, які часто змішують в одну історію: стан корпусів Будинку творчості, стан саме паркової зони між вулицями Стельмаха і Підгірною та обіцяний у 2017-му «третій шматок» під інвестора. Нижче — що з цього зроблено за роками, а що лишилося в тексті угоди.

Що було на місці парку до нього?

До міського парку тут стояла дача київського підприємця Івана Чоколова 1905 року: пагорб, ліс, близько річки Ірпінь. У 1920-х на базі маєтку діяв сезонний профспілковий будинок відпочинку. За даними міської ради, Будинок творчості письменників засновано 1935 року. У низці історичних нарисів формальну передачу Спілці письменників датують 1936-м — після рішення союзних інстанцій. Обидві дати стосуються комплексу, а не парку як публічного об’єкта.

Адміністративна функція території була вузькою. Це був режимний літературний майданчик: путівки, перепустки, корпуси для роботи. Після Другої світової війни додали двоповерхові споруди; одночасно тут могли мешкати близько 120 літераторів. Для міста ділянка довго лишалася «чужою»: земля громади в постійному користуванні Спілки, вхід для сторонніх обмежений.

Чому парк виник саме тут

До 2017 року і будівлі, і двір описували як напівзруйновані. Парк письменників логічно «сів» на цю адресу не через нову ідею озеленення центру, а через вже наявний статус Будинку творчості. Без договору зі Спілкою місто не мало простого способу фінансувати благоустрій на чужому в користуванні клаптику.

Коли і як виник Парк письменників?

31 березня 2017 року позачерговий з’їзд Національної спілки письменників України в Ірпені схвалив договір про співпрацю з міською радою. У публічних роз’ясненнях тодішнього міського голови йшлося про три зони на близько 11 га комплексу: закрита частина для літераторів, міський парк і ділянка орієнтовно 2,8 га під інвестора, який мав капітально відремонтувати корпуси.

У бюджеті-2017 на впорядкування паркової зони зарезервували 5 млн грн. Роботи стартували в квітні. Дедлайн був жорсткий: відкриття прив’язали до святкових заходів кінця вересня. За шість місяців треба було зібрати вхідні групи, алеї, сцену й водойму — інакше «парк до Дня міста» лишився б ескізом.

Ініціатива йшла з двох боків. Спілка не тягнула земельний податок, який рада встановила з січня 2017-го, і шукала спосіб утримати комплекс. Місто отримувало видимий громадський простір на вже «літературній» адресі — вул. Стельмаха, 20, між Стельмаха і Підгірною. Хто саме «заснував парк» у побутовому сенсі: рада профінансувала благоустрій, Спілка дала допуск на територію.

Які етапи реконструкції пройшов парк?

Видима реконструкція — це переважно один сезон 2017 року, а не низка великих черг до 2022-го. На старті зрізали дикорослу рослинність, підняли ґрунт, проклали пішохідні алеї й велодоріжки, поставили частину огорожі, лавок і колон. Паралельно відновлювали ставок, який у офіційних анонсах називали «втраченою перлиною» двору.

До відкриття 30 вересня з’явилися нові вхідні групи, альтанки, декоративне озеленення, канал з кованими містками, сцена для читань. Периметр заповнили скульптурами: пам’ятник Письменнику, композиція «Письменник і вічність», Алея читачів із дерев’яними фігурами. Автором дерев’яних робіт названо різьбяра Миколу Бондарчука. Окремо стоять фігури поета, закоханих, велосипедиста, гномів, дівчини з пензлем, чоловіка з парасолькою, відпочивальника на газоні, рибалки біля водойми.

Після осені 2017-го парк передали як комунальний об’єкт КП «Муніципальна варта». Це вже не етап будівництва, а етап утримання: охорона, правила поведінки, нагляд за благоустроєм. Окремої порівнянної за масштабом реконструкції 2018–2021 років у відкритих міських повідомленнях про цей парк немає. До 2022-го простір «доростав» дрібним ремонтом і сезонним доглядом, а не другою хвилею капітальних робіт.

Що змінилось під час війни та після?

У лютому–березні 2022 року Ірпінь стояв на шляху наступу на Київ; місто звільнили 28 березня. За оцінками місцевої влади, пошкоджено близько 70% інфраструктури. Парк письменників у цих зведеннях майже не фігурує як окремий зруйнований об’єкт — на відміну від житла, шкіл і Центрального будинку культури.

Корпуси Будинку творчості постраждали інакше, ніж паркові доріжки. За свідченням, яке в квітні 2022-го переповіло видання «Читомо», окупанти на території були, «прилетіло, але трошки», будівлі встояли, усередині лишився погром. Окремого офіційного акту про знищення ставка, сцени чи алеї скульптур редакція не знайшла. У пізніших описах 2024–2025 років парк згадують як доступний: дерева, скульптури, звичний маршрут прогулянки.

2023–2024 роки для цього місця — не «друга реконструкція», а повернення побутового режиму після боїв. Місто в той період закривало критичні діри в житлі й соціальній інфраструктурі. Паркова зона лишилася на балансі комунальників: прибирання, охорона, точкові латки. Якщо ви шукаєте окремий тендер «відновлення Парку письменників-2024» масштабу 2017 року, його у відкритому порядку денному ради як завершений великий проєкт не видно.

Чи виконується план розвитку парку сьогодні?

Оголошений 2017-го план був ширший за лавки й фонтан. Рада описувала три зони. Міський парк із вхідними групами, алеями, сценою й відновленим озером справді з’явився в заявлені строки. Закрита частина для літераторів формально лишилася за Спілкою. Третій пункт — 2,8 га інвестору в обмін на повний ремонт усіх корпусів і нову котельню — у публічному звіті «зроблено» не закріплений.

Механізм угоди нагадує поділ спільного двору багатоквартирного будинку: громада платить за прохідну частину, хтось інший мав відремонтувати сам будинок. Аналогія швидко ламається. У дворі один власник і один статут; тут земля громади в постійному користуванні Спілки, інвестор мав з’явитися «пізніше», а корпуси ще 2022 року описували як занедбані. Парк зробили. Капремонт комплексу як умова угоди так і лишився умовою.

Джерело: роз’яснення Ірпінської міської ради та матеріали про договір зі Спілкою, березень–вересень 2017; стан утримання — КП «Муніципальна варта», опис об’єкта станом на 2020-ті.

Після відкриття на межі зони з’являлися торгові точки. Ще 2017-го в системі закупівель фіксували підряди на МАФи на вул. Стельмаха, 20. Це вже не «план розвитку парку», а тиск комерції на щойно відшиту громадську ділянку. Нової великої програми розвитку саме цього парку на 2024–2026 роки рада публічно не розгорнула так, як це було з житлом і школами.

Де етапи накладаються і де графік зривається

У 2017-му благоустрій, скульптури й водойма йшли паралельно — інакше півроку не вистачило б. Натомість поділ землі, пошук інвестора й ремонт корпусів свідомо відклали «на наступну угоду». Саме цей хвіст і затягнувся: парк уже дев’ять років у міському користуванні, а комплекс Будинку творчості так і не отримав обіцяного повного оновлення.

Війна змістила пріоритети бюджету. Поки громада закривала дахи й котельні, парк тримали в режимі обслуговування. Якщо чекати «другої черги» без окремого рішення сесії, кошторису й підрядника, графік не зіб’ється — його просто немає.

Що можна робити в парку зараз?

Адреса для орієнтиру — вул. Стельмаха, 20, між Стельмаха і Підгірною, недалеко від центру. Вхід без квитка. З часу відкриття об’єкт на балансі КП «Муніципальна варта», територія під цілодобовою охороною, на місці є будиночок чергових. Куріння й алкоголь заборонені. Купатися в ставку не можна.

На практиці парк дає тиху прогулянку, лавки, альтанки, містки через канал, водойму з фонтаном і сцену. Сезонно тут проводили літературні читання; окремий щорічний розклад «щоп’ятниці о 19:00» місто не публікує — орієнтуйтеся на афіші громади. Вечорами територія освітлена й під наглядом інспекторів, але це все одно відкритий парк, не закритий сквер із турнікетом.

• Дістатися: пішки з центру або міськими маршрутками, які йдуть у бік вул. Стельмаха.
• З собакою: вигул лише за табличками правил; прибирати за твариною обов’язково.
• З дитиною: дерев’яні фігури й доріжки є, окремого великого майданчика як у парку «Незнайко» тут немає.

Якщо вам потрібен шумний дитячий маршрут, логічніше йти в інші міські парки. Тут інша функція: спокійний двір колишнього літературного комплексу, який з 2017-го частково віддали громаді.

Часті запитання

Парк і Будинок творчості — це одне й те саме?

Ні. Будинок творчості — комплекс Спілки з 1930-х. Парк письменників — публічна зона, облаштована 2017 року на частині тієї території. Корпуси можуть бути закритими для випадкового відвідувача, доріжки парку — ні.

Чому в інтернеті дві дати відкриття?

Офіційне оголошення ради й програма Дня міста фіксують 30 вересня 2017 року. Дата 30 жовтня кочує в довідниках і повторюється без посилання на первинний анонс. Для мешканця орієнтир — вереснева церемонія.

Чи безпечно заходити після комендантської години?

Парк охороняють цілодобово, але комендантська година в громаді діє окремо. Після її початку перебування на вулиці регулюється не правилами парку, а чинними обмеженнями військової адміністрації.

Хто відповідає, якщо зламалася лавка чи зрізали дерево?

Балансоутримувач — КП «Муніципальна варта». Звернення можна подати через виконком (приймальня ради, вул. Шевченка, 2-а) або безпосередньо варті. Самовільні МАФи й бетон без рішення ради — це вже не «дрібний ремонт», а предмет депутатського й поліцейського реагування.

Чи буде нова реконструкція?

Станом на 2026 рік окремого прийнятого й профінансованого проєкту «друга черга Парку письменників» у відкритих рішеннях ради не видно. Поки немає кошторису й підрядника, реалістичний сценарій — поточне утримання, а не нове будівництво.

Що робити далі

Якщо ви просто шукаєте маршрут на вихідні — виходьте на вул. Стельмаха, 20 у світлу пору, без очікування каси й екскурсовода. Години не нормовані турнікетом; обмеження ті самі, що для інших відкритих парків громади.

Якщо бачите траншею, фундамент або зріз дерев без таблички підрядника — фіксуйте дату й місце і подавайте звернення до виконкому протягом кількох днів, доки сліди робіт не закатали. Перевірка дозволу на МАФ і рішення ради про ділянку займає робочий тиждень, не «одразу на місці».

Якщо вам важливий саме Будинок творчості, а не доріжки, не плутайте графіки. Питання капремонту корпусів — до Спілки й сесії ради, а не до інспектора варти в парку. Новий етап почнеться лише після окремого рішення, грошей у бюджеті й договору, якого з 2017 року так і не закрили публічним актом виконання.