Автор Соломія Гуменюк 
Кладовище машин Ірпінь — це не авторозбір і не ліцензований пункт прийому брухту. Так мешканці називають відкритий майданчик зі знищеними цивільними автівками, який виник після деокупації міста навесні 2022 року, коли комунальні служби звозили спалені й прострелені машини з вулиць і з під’їздів до Романівського мосту.
У червні 2024 року виконавчий комітет Ірпінської міської ради дав КП «Управління благоустрою міста» дозвіл демонтувати транспорт, знищений унаслідок бойових дій. Водночас у березні 2026-го сектор меморіалізації відділу культури ради збирав свідчення власників автівок, які досі стоять на вулиці Університетській. У вересні 2026-го те саме місце потрапило до лабораторії «Ірпінь: Архітектура пам’яті» з горизонтом роботи до травня 2027 року.
Старі уявлення — «це тимчасова стоянка, завтра все вивезуть» або «це вже офіційний меморіал» — не збігаються з паперами. Нижче ми розкладаємо, де саме об’єкт, хто ним керує, яких дозволів бракує і куди писати, якщо ви бачите витоки рідин чи самовільний розбір кузовів.
Що таке кладовище машин в Ірпені?
Це стихійно сформоване сховище цивільних автомобілів, непридатних до експлуатації після боїв за місто. Більшість машин — приватні: ними їздили на роботу, у магазин, на дачу. Частину покинули на «дорозі життя» біля зруйнованого Романівського мосту, коли люди переходили річку пішки. Після 28 березня 2022 року техніку звезли докупи, щоб розчистити проїзди.
Функція об’єкта в міській інфраструктурі подвійна і досі не закрита одним рішенням. З одного боку, це склад доказів і місце пам’яті: портал місць пам’яті Київщини фіксує автоцвинтар уздовж Університетської як локацію воєнних злочинів проти цивільних. З іншого — це купа металу просто неба: без огородженого режиму полігону, без опублікованого реєстру одиниць і без зрозумілого графіка вивезення.
Організація майданчика проста: ряди менш ушкоджених кузовів і окремі штабелі вигорілих каркасів. За матеріалами 2022 року на такі стоянки в місті звезли кілька сотень автівок. Актуального офіційного переліку на осінь 2026 року ми не знайшли. Частину машин забрали власники, частину — служби й правоохоронці, частину розібрали на місці.
Де розташоване і як туди потрапити?
Основна локація, яку в 2026 році називають і міська рада, і регіональний портал місць пам’яті, — вулиця Університетська, поряд із Ірпінським центральним кладовищем, у районі центрального парку й водоканалу. Окремої поштової адреси на кшталт «ділянка №» у відкритих рішеннях ради немає: орієнтир — паркувальний майданчик біля міського кладовища.
У квітні 2022-го мерія повідомляла про кілька точок збору евакуйованих авто: біля ресторану «Корона» на початку Соборної, дорога до житлових комплексів біля Ірпіньводоканалу, майданчик на Університетській і парковка навпроти ЖК «Річ таун» на Технологічній. З часом саме майданчик біля кладовища закріпився в мові міста як «кладовище автомобілів». Окремі згадки про скупчення ближче до Романівського мосту стосуються переважно перших тижнів розчищення, а не нинішнього основного масиву.
Дістатися можна особистим транспортом по Університетській; громадський транспорт у цьому районі прив’язаний до маршрутів на Гостомель і до зупинок біля кладовища. Окремого «офісу оператора» на майданчику немає. Контакт для впізнання свого авто, який у березні 2026-го озвучив сектор меморіалізації, — електронна скринька міської ради office@irpinrada.gov.ua: опис машини, рік, номерний знак, якщо пам’ятаєте, і фото.
Хто його опікується і які дозволи потрібні?
Власника-приватника в публічних реєстрах під цим об’єктом немає. Фактично майданчик утримує громада: звезли комунальники, дозвіл на демонтаж у 2024-му давав виконком, наратив пам’яті веде відділ культури. КП «Управління благоустрою міста» (ЄДРПОУ 22201696, вул. Шевченка, 5) отримало право знімати знищені автівки з території громади, передусім ті, що заважають руху.
Це не те саме, що ліцензія на поводження з відходами чи дозвіл на полігон. У відповіді підприємства на інформаційний запит восени 2024 року прямо сказано: місце подальшого зберігання знищених і пошкоджених транспортних засобів на той момент лише визначалося радою, і вже після цього мали провести демонтаж за рішенням виконкому. Окремого документа «об’єкт прийнято як меморіал» із межами ділянки, режимом відвідування й відповідальним балансоутримувачем у відкритому доступі ми не виявили.
Сектор меморіалізації відділу культури Ірпінської міської ради очолює Софія Мартинюк. Саме цей підрозділ у 2026 році збирає історії власників і бере участь у лабораторії проєктування просторів пам’яті. Юридично це керування змістом і майбутнім виглядом місця, а не щоденна експлуатація як сміттєвого майданчика.
Важливо. Дозвіл виконкому 2024 року стосується демонтажу знищених автівок на території громади, а не оформлення автоцвинтаря як постійного об’єкта. Поки немає окремого рішення про межі, охорону й поводження з рідинами, майданчик лишається проміжним складом, а не «узаконеним кладовищем машин».
Який екологічний вплив на округу?
Типові ризики такого скупчення відомі з практики будь-якого відкритого зберігання згорілого транспорту: залишки пального й оливи, електроліт з акумуляторів, антифриз, продукти корозії кузовів, дрібний пил від іржавого металу. Шум тут епізодичний — від розбору чи евакуатора, а не від постійного виробництва. Стійкий «промисловий» запах для цієї локації в офіційних повідомленнях ради не фігурує.
Окремого опублікованого протоколу відбору ґрунту чи ґрунтових вод саме з майданчика на Університетській за 2025–2026 роки ми не знайшли. Відсутність звіту не доводить чистоту ділянки і не доводить катастрофу: це просто прогалина в відкритих даних. Контроль можливий через сектор енергоефективності та екології виконкому і через Державну екологічну інспекцію Столичного округу, яка в лютому 2026-го вже фіксувала інші порушення природоохоронного законодавства в межах Ірпеня — на річці Буча, не на автоцвинтарі.
За даними Суспільне, кураторка напряму «кладовище автомобілів» у міській лабораторії пам’яті Ксенія Малих описує майданчик як простір, що втрачає первісний вигляд: метал кородує, частину кузовів розібрали. Команда розглядає або консервацію автівок, або контрольоване природне руйнування — саме через стан металу, а не через готовий екологічний паспорт.
Коротко. Екологічний ризик тут не в «хмарі над містом», а в точковому контакті іржі, олив і електроліту з ґрунтом. Без замірів говорити про масштаб забруднення — здогад, не факт.
Як мешканцям повідомити про порушення?
Скарга працює, коли в ній є адреса (вул. Університетська, майданчик біля міського кладовища), дата, що саме ви бачите — витік рідини, дим від паління проводки, самовільний розбір, складування стороннього сміття — і фото. Загальна формула «там звалище» без деталей рідко запускає перевірку.
- Ірпінська міська рада, вул. Шевченка, 2-а: приймальня (04597) 61-407, загальний відділ (04597) 61-150, office@irpinrada.gov.ua.
- Гаряча лінія міської ради: 0-800-335-191, понеділок–п’ятниця з 8:00 до 16:00.
- Сектор енергоефективності та екології: (04597) 62-461.
- Відділ культури (меморіалізація, впізнання авто): (04597) 61-593.
- Держекоінспекція Столичного округу: stolica@dei.gov.ua, телефони (044) 209-12-56 і (067) 430-79-03; портал «ЕкоЗагроза».
- Поліція — 102, якщо йдеться про крадіжку запчастин чи підпал.
Звернення за законом «Про звернення громадян» рада має розглянути в установлені строки. Паралельно можна надіслати той самий пакет до екоінспекції: це різні органи, і дублювання тут не шкодить. Якщо ви впізнали власне авто, не обмежуйтеся скаргою на «звалище» — додайте дані для ідентифікації, інакше машину можуть зняти як безхазяйну в рамках демонтажу.
Що влада оголошувала і що видно на місці?
План 2024 року: прибрати з вулиць знищені автівки, які заважають руху. План 2026 року: зафіксувати історії власників і вписати майданчик у програму просторів пам’яті до травня 2027-го. Факт на вересень 2026-го: локація на Університетській досі існує, цілісність масиву зменшилася, окремого огородженого меморіалу з режимом відвідування немає, окремого полігону теж немає.
Найсильніший аргумент проти очікування «концепції» простий: поки комісії малюють майбутній вигляд, оливи й електроліт не чекають травня 2027-го. Це заперечення слушне саме в частині санітарного мінімуму. Воно не скасовує іншого факту: рішення про демонтаж уже є, але місце постійного зберігання знятих машин рада в 2024-му ще шукала, а в 2026-му акцент змістився на документування. Поки ці два треки не зведені в одне рішення — з графіком зливу рідин, обліком кузовів і межами ділянки — обіцянка «приберемо» і обіцянка «збережемо пам’ять» існують паралельно, а не як виконана робота.
Приклад. Якщо ви бачите калюжу з райдужною плівкою під каркасом — це предмет для екоінспекції й благоустрою сьогодні. Якщо ви впізнали свій номерний знак — це лист до ради з фото, а не пост у чаті будинку.
Чи можна забрати своє авто або здати метал?
Так, якщо ви підтвердите право власності. Практичний шлях: письмове звернення до ради з описом і документами на авто, далі — узгодження вивезення з благоустроєм. Самостійно різати кузов на майданчику «бо воно вже нічиє» — це вже інша історія: можлива кваліфікація як розкрадання або порушення правил поводження з відходами, навіть якщо машина виглядає як брухт.
Страхові й судові справи по знищеному в 2022-му транспорту йдуть окремим контуром. Свідчення, які збирає сектор меморіалізації, можуть знадобитися як контекст, але не замінюють акт огляду, постанову чи витяг із реєстру. Якщо машини на майданчику вже немає, шукати її варто через ті самі служби, які проводили евакуацію й демонтаж, а не через «сарафан» біля кладовища.
Часті запитання мешканців
Нижче — формулювання, які реально звучать у розмовах біля Університетської й у зверненнях до ради. Відповіді коротші за попередні розділи, але з тією самою умовою: лише те, що підтверджується документами або відкритими заявами служб.
Це незаконне звалище?
Приватного нелегального бізнесу з прийому автохламу під цією назвою джерела не показують. Є муніципальне скупчення, створене після розчищення доріг, без повного пакета дозвільних документів як для об’єкта поводження з відходами. Називати його «самовільним бізнесом» немає підстав; називати його оформленим підприємством — теж.
Чи безпечно підходити близько?
Гострих металевих країв, скла й можливих залишків пального досить, щоб не лізти всередину кузовів і не пускати дітей між рядами. Це не розмінований музейний маршрут із правилами відвідування. Офіційного режиму «відкрито з… до…» для автоцвинтаря немає.
Коли все приберуть?
Дати повного очищення ділянки міська рада станом на вересень 2026 року не публікувала. Є дозвіл на демонтаж від 2024-го і робоча програма осмислення місця до травня 2027-го. Це різні календарні лінійки.
Практичне правило для ірпінця таке: ставтеся до майданчика на Університетській як до муніципального об’єкта в незакритому статусі. Для витоків і самовільного розбору — письмове звернення з фото до ради, благоустрою й екоінспекції. Для впізнання авто — той самий лист на office@irpinrada.gov.ua з ідентифікаційними ознаками. Для очікувань «це вже меморіал» або «це вже полігон» — перевірте, чи є рішення про межі, баланс і режим; без нього обидві формули завищують те, що є насправді.
Критерій вибору дії один: конкретна шкода або конкретне право власності. Немає ні того ні того — ви спостерігач на ділянці, долю якої рада досі розкладає між демонтажем і пам’яттю.
Застереження: ця текст фіксує стан за відкритими рішеннями й повідомленнями до вересня 2026 року. Нове рішення виконкому про вивезення чи про межі меморіалу змінить картину швидше, ніж будь-який огляд. Перед виїздом на місце звіряйте контакти служб на imr.gov.ua: номери відділів інколи оновлюють без окремої новини.
Мар'яна Ткачук