Menu

Переселенка з Криму відкрила власну справу в Ірпені!

  • Автор  Юлія Боєва
Переселенка з Криму відкрила власну справу в Ірпені!

П’ять років тому десятки тисяч українців не за власним бажанням дізналися, що вони тепер «переселенці» чи «ВПО – внутрішньо переміщені особи». Ставлення до людей, мічених цими статусами, протягом усього часу змінювалося. Їх жаліли, уникали, приймали, ними обурювалися. У 2014 році сайти з пошуку квартир наповнилися оголошеннями з поміткою “не для переселенців”. Під шаленим тиском опинилися майже 1,5 мільйони українців - без житла, без роботи, вирвані з корінням із власного дому. Але найстрашніше, що навіть сама держава, якій вони здали “іспит на вірність”, вважала їх нібито “недоукраїнцями” і змушувала постійно доводити громадянство - в паспортних столах та соціальних службах. Зараз же луганська, донецька чи кримська прописки вже нікого не дивують і не лякають.

Люди по-різному влаштовували своє життя на новому місці. Хтось не витримав і повернувся додому на окуповані території, хтось живе в позиції жертви, якій всі повинні допомагати. Є люди, які всупереч всім обставинам взяли на себе відповідальність за своє життя і життя своєї родини. Наразі в нашому регіоні проживає майже 10000 переселенців з Криму, Донецької та Луганської областей.

Кримчанка Людмила Салгалова змогла побудувати успішну справу в новому місті. До 2014 року тендітна Люда 13 років працювала електромеханіком станційного устаткування телефонного зв'язку Укртелекому в Криму. Хоча робота була з непростих, змінювати щось у своєму житті жінка не планувала. Вона навіть уявити не могла, що доведеться покинути не тільки роботу, а й рідний дім.

 

Людмила: “У 2014 ми поїхали з Криму. Все стало не наше і не по-нашому. Спочатку переїхали до Василькова. Ми розуміли, що знайти роботу найлегше в Києві, але винаймати житло в столиці коштів не мали. Я працювала нянею 6 днів на тиждень. Щоб вчасно потрапити на роботу, прокидалася о 5 ранку і ближче до опівночі поверталася додому. І хоча я щиро прикипіла до цієї родини, розуміла, що довго так тривати не може. Тож почала шукати, що ще мені цікаво робити, до чого лежить серце. Треба швидко навчитися та заробляти гроші. Так я вирішила почати навчатися манікюрній справі.”

86367381 525501828094230 419222643841957888 n

Зараз запущено багато державних та благодійних програм, завдяки яким можна отримати нову спеціалізацію: перукар, майстер нігтьового сервісу, бухгалтер та навіть IT-спеціаліст. У той час, коли Людмила наважилася на навчання, шукати й оплачувати його довелося власними зусиллями. 

 

Людмила: “Я брала приватні уроки у майстрині манікюру. Виявилося, що навчатися в 16 та в 36 - це зовсім по-різному.  Саме в цей час доля влаштувала мені перевірку. Я отримала дуже заманливу пропозицію роботи нянею. Чесно кажучи, спокуса була дуже велика. Пропонували комфортні умови та привабливу заробітну платню. Але я відмовилася, бо хотіла отримати навички, які завжди будуть зі мною, де б я не була. Я буду все життя вдячна своїм першим клієнтам - довірити руки майстру майже без досвіду й терпляче чекати результату це непросто.”

84273500 2439782396332612 7141791883168055296 n

Наразі Людмила - власниця успішного салону краси в Ірпені. Одного літа Люда з чоловіком приїхали в Ірпінь доглянути будинок, поки їхні друзі були у від’їзді. Тоді вони просто закохалися в це місто. Наважитися на переїзд, коли ти тільки-но більш-менш влаштував своє  життя та побут, було нелегко. Щойно рішення про відкриття салону було прийнято, всі умови склалися найкращим чином. 

 

Людмила: “Навіть не знаю, як ми на це наважилися. Мабуть, мене підштовхнула моя робота. Я увесь час спілкуюся з жінками і дивуюся, які вони неймовірні, талановиті, рішучі. А ще мене надихають мої колеги, троє з яких також переселенці. Команда - це важливо, бо один в полі не воїн. Але з іншого боку, це велика відповідальність. Робота на себе - це робота увесь час. ”

 

Інколи зустрічі з відвідувачами салону можуть стати дійсно доленосними та змінити життя багатьох людей. Одного разу Людмила зустрілася з директоркою БФ “Час служити” Тетяною Шпигуновою. З цієї зустрічі народився новий соціальний проект. Було прийнято рішення навчати жінок, які хочуть змінити своє життя, навчившись майстерності нігтьового сервісу. На перший курс набрали 21 учасницю. Більшість з них завдяки своїй новій професії вже заробляє кошти, працює в різних салонах Ірпеня, Бучі, Києва, а дехто вже навіть має на меті відкрити свої салони краси. І Людмилу такі результати дуже тішать.

 

Людмила: “Якщо б мені свого часу так допомогли, звісно було б набагато легше. Вкрай важко починати, коли ти новий майстер, не маєш достатньо практики, база клієнтів ще не напрацьована. У свій час я стукала в усі двері, три місяці не працювала. Я рада, що зараз сама маю можливість давати нову професію тим, хто цього справді прагне. Зараз у нас є ще одна більш амбітна мета. Хочемо створити школу для підлітків з інтернатних установ і допомагати їм здобувати професії, які будуть їх годувати і приносити задоволення.”

 

Історії переселенців свідчать, що це непросто почати життя заново у чужому місті. Але ті, хто наважується навчатися, шукати партнерів, розвивати бізнес досягають успіху. Вони відкривають салони краси, магазини та сервіси. Надають якісні послуги, і тим самим приносять користь місту, в яке переїхали, можливо, не за власним бажанням.

86392081 223629478797156 5321925136461332480 n

BLOG COMMENTS POWERED BY DISQUS
Наверх

приірпіння

Правова Інформація

Відповідальність за достовірність інформації, реклами, комментарів несуть автори та рекламодавці Реклама на порталі. Думка авторів публікації може не збігатися з думкою редакції.

Засновник, головний редактор: Хафізов К.Є. Реєстраційне свідотство КВ 22170-12070ПР Побажання, реклама, пропозіція, співпраця: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Авторське право (с): При використання будь-яких матеріалів з сайту, посилання на "Портал Ірпеня" ОБОВ'ЯЗКОВА! 

Служба безопасности Украины Национальный Союз Журналистов Украины 

Пультовая охрана Шериф     Антикоррупционное бюро Украины