Уже вкотре у мережі Фейсбук активний дописувач Олексій Батюжевський продовжує висвітлювати проблему спорудження торгових точок поблизу залізничного вокзалу в Ірпені. Він пише, що «епопея з будівництвом «курятників» по вул. Антонова продовжується». І це незважаючи на численні скарги до правоохоронців: одного разу патруль поліції добирався до місця події 1,5 години, іншого – 7(!). Робітники, задіяні у цьому процесі, продовжують працювати, стверджуючи, що, мовляв, керівництво домовилося між собою, ми ні в чому не винні.
Міська влада на запити щодо законності будівництва, за уже давно заведеною традицією, відповідати не бажає. Так, у мерії перебуває два такі документи, терміни їх розгляду давно минули. На прохання до керівника КП «Контроль благоустрою міста» Євгенії Алєксєєвої оприлюднити дозвільні документи на спорудження – відповіді немає. Тому можна зробити висновок, що таких не існує у природі.
Раніше на запит до «Укрзалізниці» її керівники зробили висновок, що торгові точки знаходяться в охоронній зоні, яка відноситься до залізниці. Копії цих документів та відповідних схем передано до поліції та прокуратури. У відповіді від Ірпінської міської ради у 2015 році за підписом тодішнього першого заступника міського голови Миколи Головкевича (виконавець – колишній завідуючий відділом містобудування та архітектури Михайло Копач) зазначається, що «в районі садиби №2 по вул. Ленінградській (Антонова) в м. Ірпені відстань від крайньої головки рейки колії до межі зони відчуження становить 10-12 м». Не відомо, якою лінійкою робилися ці заміри, але вказані розміри не витримані.
Отже, напрошуються висновки, що будівництво торгових точок ведеться без відповідної технічної документації в охоронній зоні залізниці, без проведення будь-яких громадських слухань з цього приводу, словом, за «договорняком» з місцевими можновладцями. Так, як і все зараз робиться в Ірпені. І це враховуючи, те сьогодні у Києві очільники міста розгорнули активну боротьбу з кіосками-торговими точками, більшість яких встановлена незаконно, псує архітектурний ансамбль столиці, створює певні незручності для населення. І ще зважаючи на те, що влада позиціонує Ірпінь як європейське місто, а в Європі такого явища як МАФи узагалі не існує. То виходить, що ми рухаємося не вперед до прогресу, а скочуємося назад, захаращуючи території новими самобудами, які у майбутньому додаватимуть проблем на шляху розвитку.
BLOG COMMENTS POWERED BY DISQUS