Чи можна збирати дрова в посадці

Чи можна збирати дрова в посадці, залежить від статусу ділянки і від того, що саме ви забираєте, а не від того, що насадження виглядає нічийним. За статтею 66 Лісового кодексу загальне користування без спеціального дозволу охоплює перебування в лісах державної та комунальної власності й збір дикорослих рослин, квітів, ягід, горіхів і грибів. Заготівля деревини до цього переліку не входить: стовбур, навіть сухий чи повалений, і спилювання живого дерева є спеціальним використанням.

Для Ірпеня й сусідніх громад це питання осені, коли частина будинків готує твердопаливне опалення, а посадки тягнуться вздовж полів, доріг і меж приватних ділянок. Помилка тут не зводиться до «прибрали сміття». Деревина без підтвердженого походження лишається чужим ресурсом і під час вивезення, і на подвір’ї.

Далі розберемо, чим збір уже лежачих гілок відрізняється від рубки, які відомості про власника варто звірити до виїзду і що робити, якщо на місці немає ні знака, ні зрозумілого балансоутримувача.

Коротка відповідь про збір дров

Універсального дозволу на посадки Київщини немає. За оглядом полезахисних смуг області, що спирається на матеріали лісовпорядкування, такі насадження займають 12,3 тис. га; на землях тодішнього ДП «Київоблагроліс» у обліку 2019 року було 1983,8 га. Зведеної карти «вільних» посадок саме Ірпінської громади за 2025–2026 роки у відкритих рішеннях ради ми не знайшли. Міська влада публікує точкові дозволи на знесення окремих дерев, а не режим вільного збору.

Насадження може бути лісовим фондом, полезахисною смугою на землях сільськогосподарського призначення, придорожньою смугою, комунальною зеленню в межах населеного пункту або деревами на приватній ділянці. У кожному випадку розпоряджається власник чи постійний користувач. Відсутність таблички на узліссі цього не скасовує.

Важливо. Те, що гілка вже лежить на землі, не робить її дровами для вивезення. Прямої норми, яка дозволяла б забирати з посадки паливну деревину без дозволу, у Лісовому кодексі немає. Популярна межа «гілки до 5 см» у тексті кодексу не зафіксована: її повторюють побутові перекази, а не стаття 66.

Гілки на землі й рубання дерев

Збір уже повалених дрібних гілочок, хвої й опалого листя зовні схожий на прибирання підстилки. Заготівля дров виглядає інакше: пилка, сокира, від’єднання стовбура від пня, розкряжування колод і вивезення обсягу на опалення. Перше ще можна обговорювати як дрібне користування, яке не має шкодити відтворенню насадження. Друге є спеціальним використанням лісових ресурсів і потребує лісорубного квитка або окремого рішення балансоутримувача.

Найсильніше заперечення звучить просто: дерево вже впало, ніхто його не забере, а прибирання навіть користь смузі. На практиці прибирання — обов’язок землекористувача, а не перехожого. Правила утримання полезахисних смуг на землях сільськогосподарського призначення, затверджені постановою уряду від 22 липня 2020 року № 650, покладають догляд на землекористувача за матеріалами лісовпорядкування або за актом комісії. Для рубок догляду й реконструктивних рубок у тих самих правилах передбачено лісорубний квиток за статтею 69 Лісового кодексу. Повалений стовбур лишається ресурсом ділянки, доки його не оприбуткував той, хто має на це право.

Поширена помилка виглядає буденно: сухе дерево стоїть у посадці за городом, сусід привозить бензопилу «поки нікого немає» і пише в чаті, що бере лише сухостій. Закінчується це протоколом за незаконну порубку або пошкодження насаджень, плюс вимогою відшкодувати шкоду. Сухість стовбура статусу не змінює. Правильно зупинити пилку, зафіксувати місце і письмово запитати балансоутримувача, чи це дерево вже в плані видалення і кому відійде деревина.

Статус ділянки та дозвіл

Перед збором потрібні три відомості: форма власності землі, цільове призначення і хто утримує насадження. Публічна кадастрова карта показує кадастровий номер, площу, цільове призначення і тип власності — державну, комунальну чи приватну. Прізвище приватного власника відкривається після авторизації. Якщо ділянка не стоїть на кадастрі окремим полігоном, це ще не «нічия» земля: смуга може входити до дороги, поля або земель громади.

У межах Ірпеня видалення аварійних і сухостійних дерев, обрізку й заготівлю дров виконує КП «Управління благоустрою міста» — правонаступник колишнього «Ірпіньзеленбуду». Знесення зелених насаджень у населеному пункті проходить через обстеження й рішення виконавчого комітету, а не через усну згоду дільничного. У селах громади — Рубежівці, Забуччі, Козинцях, Діброві — видалення сухостою і кронування з 2023 року веде КП «Рідне село». Полезахисна смуга за межами міста може бути на балансі сільгоспкористувача або лісокористувача, і тоді міське комунальне підприємство не є адресатом.

Джерело: Лісовий кодекс України (ст. 66, 69); Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 650, редакція 2026 року; статутні напрями КП «Управління благоустрою міста» на сайті Ірпінської міської ради.

Окремий урядовий порядок від 30 липня 2024 року № 861 дозволяє населення частини громад безоплатно збирати порубкові рештки для побутових потреб. Він не відкриває звичайну посадку біля Ірпеня: збирати можна лише рештки на лісових ділянках рубок, без від’єднання стовбура від пня і без бензо- чи електропил, і лише там, де громада входить до визначеного переліку, а перебування безпечне. На звичайну лісосмугу вздовж поля цей виняток не переноситься.

Перевірка перед поїздкою

Перевірка займає менше часу, ніж розвантаження причепа біля посту. Порядок однаковий і для смуги за Романівкою, і для посадки на виїзді до Бучі.

1. Знайдіть ділянку на публічній кадастровій карті за координатами або орієнтиром і випишіть цільове призначення та форму власності. Якщо полігону немає, зафіксуйте це окремо, а не вважайте землю вільною.
2. Визначте утримувача: у місті — КП «Управління благоустрою міста», у селах громади — КП «Рідне село», у лісовому фонді — лісокористувач, у полезахисній смузі — землекористувач поля.
3. Подайте письмове звернення з адресою або координатами, фото стовбура і запитанням, чи дозволено забрати саме цю деревину і в якому обсязі. Усна порада охоронця чи сусіда дозволом не є.
4. Дочекайтеся письмової відповіді або акта. Лісорубний квиток як публічна послуга безоплатний, заявлений строк — десять робочих днів, але заявником є лісокористувач чи інша уповноважена особа, а не кожне домогосподарство.
5. Вивозьте лише те, що названо у відповіді, і зберігайте її разом із фото місця. Без цього паперу походження деревини не підтвердити.

Комісію для невідкладних заходів у полезахисній смузі орган місцевого самоврядування або Держгеокадастр утворює протягом 14 календарних днів після клопотання землекористувача, не після прохання перехожого. Цей строк не варто читати як персональний дозвіл на збір.

Що робити, якщо статус незрозумілий

Якщо на місці немає знаків, а кадастр і комунальне підприємство дають різні відповіді, деревину не чіпають. Пилка й сокира до письмового підтвердження лишаються в машині. Невизначений статус — це не лазівка, а причина зупинитися.

У зверненні варто ставити вузькі питання: хто балансоутримувач цієї посадки; чи входить вона до лісового фонду, полезахисних смуг чи зелених насаджень населеного пункту; чи стоїть конкретне дерево в плані видалення; чи можна забрати вже лежачі гілки, і якщо так — якого діаметра й обсягу; кому відійде деревина після санітарного зрізу. Загальне «чи можна взяти дрова» майже завжди отримує загальну відмову.

Типова ситуація: за вулицею впав стовбур тополі діаметром близько 30 см, сусід радить «розпиляти на вихідних, поки не забрали комунальники». Того ж дня ділянку звіряють на кадастровій карті. Якщо це комунальна зелень Ірпеня, пишуть у КП «Управління благоустрою міста» і просять акт обстеження. Якщо смуга за межами міста — шукають землекористувача або лісокористувача. До відповіді причіп не вантажать. Навіть якщо комунальники згодом зріжуть дерево самі, деревина спершу йде на їхній облік: статут міського підприємства прямо передбачає заготівлю й реалізацію дров, а не роздачу з посадки.