Menu
Портал Ірпеня, новини Ірпеня, довідка Ірпеня

Чи достатньо ЄС робить для України?

Чи достатньо ЄС робить для України?

Цією статтею ми хочемо започаткувати дискусію на тему «Чи потрібно Україні вступати в ЄС?».

Чи є Євроінтеграційний напрямок України гарантією безпеки та незалежності Української держави? Що дасть підписання Асоціації для регіонів та розвитку місцевого самоврядування? Тощо..

Нам буде цікаво ознайомитися з вашими думками на ці теми, які ви можете залишати в коментарях на нашому сайті «Портал Ірпеня», або висилати нам на нашу електронну адресу, найцікавіші з яких будуть висвітлені на сторінках нашої газети та сайту
Як пов’язані між собою корупція, ЄС, та безпека України?

Реформи , яких від нас вимагає ЄС спрямовані на впровадження реального народовладдя та місцевого самоврядування та на протидію та запобігання корупції. Саме тому в багатьох випадках невиконання умов Асоціації, їх спотворення і навіть саботаж чиняться саме в органах державної влади та чиновниками високого рангу. Більшість чиновників намагаються лише імітувати реформи, звинувачуючи при цьому ЄС, МВФ та інші міжнародні інституції в підвищенні тарифів на комунальні послуги, збільшенні пенсійного віку та в інших соціальних проблемах. При цьому іде відвертання уваги від справжньої причини всіх цих проблем- ТОТАЛЬНОЇ КОРУПЦІЇ та панування олігархату, на потреби якого, фактично, і працює сьогодні вся державна машина.
Для дискредитації Європейського напрямку розвитку України запускаються різноманітні мислевіруси на кшталт того, що «нас там не чекають», «ми там не потрібні», «на нас там дивляться як на джерело дешевих ресурсів, в тому числі дешевої робочої сили», «їм потрібна лише наша земля», «Україна повинна бути нейтральною країною» тощо. Такі тези є одним елементів інформаційної війни спрямованим на те, щоб відвернути Україну з Євроінтеграційного напрямку та не допустити реформ, які підірвуть основи корупції та олігархату, який може процвітати лише в умовах корупції. Сам по собі олігархат є корупційним зрощенням бізнесу та влади.
Хто знає, якби Україна не перебувала сьогодні у стані війни і нам не потрібні були ЄС , як сила здатна стримувати Росію від більш рішучих наступальних дій, чи рухалися б ці реформи взагалі? Адже ВРУ, в обмін на підтримку міжнародних інституцій у протистоянні із східним агресором, змушена голосувати за «незручні» для високопосадовців та олігархів закони, створювати такі інституції як НАБУ, Антикорупційний прокурор, Е- декларування тощо.

Звісно, я далека від того, щоб усіх, хто обстоює «нейтральний », на зразок Швейцарії, статус України зараховувати до латентних ворогів, адже прихильників цієї ідеї багато навіть серед моїх друзів, у патріотичності яких я ніколи не сумнівалася. Але вони підсвідомо грають на руку ворога. Для того щоб спокійно почувати себе в позаблоковому статусі потрібно спочатку як Швейцарія зібрати у себе на банківських рахунках гроші з усього світу.. А допоки нічого подібного в Україні не сталося, потрібно враховувати політичні та геополітичні реалії, однією з яких є той факт, що Україна завжди перебуватиме в колі пріоритетних геополітичних інтересів Російської Імперії. І питання економічного тиску, експансії та збройних спроб повернення України в « лоно імперії» , будуть виникати завжди допоки Росія не позбудеться своїх імперських амбіцій. Після 2014 року багато людей, які сумнівалися щодо необхідності входження в НАТО та Євросоюзу , сьогодні зрозуміли хибність своїх поглядів. Бо навряд чи Путін застряг на Прикордонних областях, якби не стримуючий фактор Євросоюзу.
Обмежувальні заходи, запроваджені ЄС у 2014 р. у відповідь на агресію Росії проти Україні стали важливим елементом підтримки міжнародних зусиль з врегулювання ситуації навколо України. Ми часто не знаючи суті тих чи інших санкцій та заходів звинувачуємо Європу у їх недостатності. Але перш ніж щось критикувати, потрібно хоч знати що критикуєш.
На сьогодні діють такі групи обмежувальних заходів ЄС

1. Обмежувальні заходи проти фізичних осіб та організацій зв’язку з діями, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України (спрямовані проти окремих офіційних чинників та представників бізнес-кіл РФ, "керівництва" АР Крим та м. Севастополь і т.зв. "ЛНР" та "ДНР", а також "націоналізованих" юридичних осіб, розташованих на території АР Крим, та суб’єктів господарювання, наближених до вищого політичного керівництва РФ), запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/145/CFSP від 17 березня 2014 р. Санкції полягають у замороженні активів фігурантів санкційного списку та обмеженні права їхнього пересування територію держав-членів ЄС. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на півроку.
2. Обмежувальні заходи у зв’язку з незаконною анексією АР Крим та м. Севастополь запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/386/CFSP від 23.06.2014 р. і поширюються на всі операції, пов’язані з імпортом товарів та послуг з АР Крим та м. Севастополь, за відсутності належних дозвільних документів, виданих компетентними органами України, надання послуг у сфері туризму, також постачання обладнання та супутніх матеріалів, що використовуються для розвідки та видобування мінеральних енергоносіїв. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на рік.
3. Обмежувальні заходи проти РФ у зв’язку з діями з дестабілізації ситуації в Україні (т.зв. секторальні санкції) запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/512/CFSP від 31.07.2014 р. На сьогодні обмежувальні заходи поширюються на доступ низки російських банківських установ до первинного та вторинного позикових ринків капіталу, обмеження щодо торговельних операцій стосовно озброєння та товарів подвійного використання, а також обмеження щодо постачання обладнання та технологій, які використовуються в енергетичній сфері. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на півроку.
Крім того, на підставі Рішення Ради ЄС 2014/119/CFSP від 05.03.2014 р. ЄС запровадив обмежувальні заходи проти колишніх високопосадовців України та їхнього найближчого оточення у зв’язку з незаконним привласненням державних коштів України, а також зловживанням службовим становищем. Згадані санкції полягають у замороженні активів фігурантів санкційного списку. Дія цього санкційного режиму переглядається раз на рік.

Як бачимо багато санкцій проти Росії пов’язані для Європи та європейського бізнесу із значними економічними втратами . В Цей же час українські високопосадовці, більшість з яких є представниками великого бізнесу, зовсім не спішать поривати комерційні зв’язки з тією ж Росією. А. щодо банківської системи, то таке враження, що вся діяльність української влади останній рік була спрямована саме на створення тепличних умов для процвітання російського банківського капіталу. Тому перш ніж звинувачувати ЄС в тому, що Вона недостатньо робить для України, не погано було б задуматися і проаналізувати, а чи достатньо ми самі робимо для України? Тим більше тоді коли в будь-який спосіб: чи діями, чи бездіяльністю, чи голосуванням за тих «хтокрадеалейдля людейробить» підтримуємо існуючу корупційно-олігархічну систему.


Комментарии   

0 #1 Николай Я. 27.06.2017 17:46
Стала ли жизнь, за последние три года лучше? Это к предлагаемой теме.
Цитировать

Добавить комментарий

     


Защитный код
Обновить

Наверх

приірпіння

Правова Інформація

Відповідальність за достовірність інформації, реклами, комментарів несуть автори та рекламодавці Реклама на порталі. Думка авторів публікації може не збігатися з думкою редакції.

Засновник, головний редактор: Хафізов К.Є. Реєстраційне свідотство КВ 22170-12070ПР Побажання, реклама, пропозіція, співпраця: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Авторське право (с): При використання будь-яких матеріалів з сайту, посилання на "Портал Ірпеня" ОБОВ'ЯЗКОВА! 

Служба безопасности Украины Национальный Союз Журналистов Украины 

Пультовая охрана Шериф     Антикоррупционное бюро Украины