Menu
Портал Ірпеня, новини Ірпеня, довідка Ірпеня

Проблеми переселенців Приірпіння через три роки після початку АТО

Проблеми переселенців Приірпіння через три роки після початку АТО

Ми підходимо до порогу скорботної 3-х річної річниці початку бойових дій.

Переселенці - частина цього процесу. За ці роки пройшло так багато подій і протекло так багато сліз, що пора вже заспокоїться і осмислити ту ситуацію, в яку потрапили 1млн. 800 тис. Наших співгромадян.

До речі, за оцінками Мінсоцполітики, після перерахунку і відсіву тих, хто «тут» і тих, хто «там», виявилося, що реальна цифра переселилися зменшилася майже вдвічі. Такі ж зміни зазнали і проблеми переселенців. На новому місці наші гнані співгромадяни змогли прижитися і зміцнитися, обзавестися домашнім начинням і примножити склад сімей нареченими, женихами і новонародженими, але це не означає, що їх «переселенські» проблеми розсмокталися. Вони структурувалися, стали глибше і в них проявилися безсилля і ущербність нинішньої влади, які вже не «припудрити» зусиллями волонтерів.

 

В першу чергу це - поразка переселенців в правах. На якій підставі громадян України, які через АТО покинули рідні місця, позбавили права голосу? За три роки ревізії по переселенцям можна було вже відкоригувати всі дані на електронну списку виборців і відновити людей в їх конституційних правах. Чому за ці роки так і не вирішено питання із забезпеченням житлом? Немислимо високі ціни на оренду житла і комунальні платежі створили ситуацію, яка виявилася вагомішою будь антиукраїнської пропаганди: переселенці змушені повертатися до своїх домівок на непідконтрольну Україні територію. До речі, тепер їх і там сприймають як переселенців і питання: «Де ти був в 2014 році?» - Все частіше задається там при працевлаштуванні на роботу.

А на нашій контрольованої території тему «переселенців» добре розкрутили і пристосували під себе багато чиновників в провладних структурах. Коли стало зрозуміло, що вона пов'язана з інвестиціями і грантами, вона стала дуже приваблива. Кілька прикладів по Ірпеню.

Взимку 2015 року заїхали в Ірпінь грантові волонтери з дивовижною програмою адаптації біженців. Запрошували відвідати їх тренінг, обіцяли обід, спілкування, допомога в адаптації на новому місці. За спогадами багатьох переселенців, в ту зиму люди переживали крайню потребу в теплому одязі, предметах домашнього вжитку, постільній білизні. А на тренінгу їм запропонували ... брати участь в інсценуваннях, розігрувати різні побутові ситуації і вести діалоги. Такий собі театр, в якому повинні проявити артистизм люди, які вирвалися з під обстрілу, які позбулися роботи, рідного дому, заощаджень, бізнесу і т.д.

Багато відвідувачів цього тренінгу були настільки здивовані, що дійсно зцілилися від своєї апатії, але на другий день так і не прийшли. До слова, ніяк не сприяли успіху програми ожеледь і деякий цинізм організаторів, які влаштовували обід в самому кінці 8-ми годинного тренінгу. Типу: чи не потопає - НЕ поліпшує.
З досягнень «грантоїдів на переселенців» можна назвати численні екскурсії для дітей до Києва та область. Але ж одними екскурсіями ситий не будеш!
А ось у що в Ірпені перетворили центр для переселенців, який називається «Фундація добрих справ» визначити важкувато. Він - під патронатом міськради, має численних спонсорів, там розмістилися курси іспанської, англійської, польської мов для дітей і дорослих переселенців, «що сприяє їх адаптації» - кажуть організатори цих курсів. По неділях, в центрі для переселенців можна взяти участь в кава-клубі для дорослих, більше нагадує збори адептів якийсь нео-християнської церкви і отримати за це кава або обід. А ось курсів української мови, який життєво необхідний зросійщених на сході українцям та їхнім дітям, чомусь немає! Хоча вони повинні були там з'явитися в першу чергу, якщо центром керують справжні патріоти України, а не ті, хто підім'яв під себе «грошову» грантову програму переселенцям. Там є фітнес але немає допомоги, в якій багато так потребують.
Фундація добрих справ не відбулася як Центр для переселенців.

До речі про Іспанію, «сприяє адаптації». У Валенсії проживає кілька сімей луганчан, які якимось дивом примудрилися потрапити під програму біженців ООН. Те, що вони розповідають про своє життя, схоже на казку або на Царство Боже на землі. Їх годують і напувають, надають безкоштовне житло, вчать мови, їх грошової допомоги вистачає, щоб жити гідно в порівнянні ... не тільки з переселенцями України але і з нашим бідним середнім класом.

15740856 1525677324128442 7727114118074753369 n

Напевно для того, щоб набратися передового досвіду, підтягнути іспанська і свій і дітвори, учасники іспанських курсів і керівники Центру переселенців, на запрошення, відвідали в минулому році Іспанію. Чи були в групі діти переселенців - стверджувати не беруся, а ось керівники центру - корінні жителі Ірпеня, які не мають навіть віддаленого поняття що таке бути переселенцем - вельми радісно реабілітувалися під іспанським сонцем. Тому і фото на фейсбуці є ...
І все таки переселенці Ірпеня отримали реальну підтримку і стали отримувати благодійну допомогу від благодійної організації «Спілка самаритян України». Розподіляється вона зовсім не в центрі переселенців, а в маленькій кімнатці однієї громадської організації, яка для цих цілей люб'язно надає приміщення на кілька годин. Спасибі і Союзу самаритянам Німеччини, через яких МЗС Німеччини фінансує цю програму допомоги. У них напевно з генетичною пам'яттю краще, ніж у нас. Одного разу переживши страхіття радянської перемоги вони співчутливо допомагають тим, хто зараз в біді.
А ось багатий Ірпінь в сторону допомоги переселенцям повертається зі скрипом. За принципом: Живіть! Дозволяємо!

Редакції стало відомо, як в листопаді 2016 року інвалід 2-ої групи, переселенка, звернулася до мера Ірпеня В.Карплюку з проханням допомогти вирішити на безоплатній основі відвідувати один з тренажерних залів. Діагнози у неї важкі - залишкові явища поліомієліту, їй 62 роки. Все життя вона бореться зі своєю недугою. Тренажери їй потрібні за медичними показаннями, щоб зберегти здатність ходити. У своєму листі до мера вона написала, що сподівається на допомогу, яка допоможе їй залишатися повноцінною людиною.

Ви думаєте їй допомогли? Навіть не відповіли на її офіційне звернення ...
І все таки 800 тисяч переселенців живуть в Україні, а не на окупованих територіях. Це означає - вірністю доводять своє право бути патріотами. Їм довелося починати жити заново. І вони це зробили. Бо вдома, в Україні, тому що серед своїх, якими б вони не були, тому що вірять - все буде добре!

Последнее изменениеЧетверг, 09 марта 2017 08:51

Комментарии   

-4 #1 Луганск 07.03.2017 11:15
Прошу редакцию сайта направить запрос в мэрию города о том что они собираются делать с переселенцами в 2017 году? Какие выплаты платить с городского бюджета на оздоровление? Собираются ли выдавать земельные участки для строительства? Насколько можно верить мэру то поскольку скоро будет присоеденение Ирпеня и нескольких поселков то свободная земля появится. Будут ли ее раздавать? Ведь по Земельному кодексу каждый имеет право получить участок для строительства. А чем мы хуже Атошников? Мы остались без квартир и домов. И теперь городская власть обязана нам помогать.
Цитировать
-2 #2 Земляк 07.03.2017 13:12
Олександру Ткач надо спросить у Турчинова почему он Крым отдал без выстрела а на Донбассе затеял войну? Только не надо ля-ля про каких то сепаратистов, а тем более про российско оккупационные войска.
Цитировать
+2 #3 Сочувствуючий 07.03.2017 17:22
Важка доля людей примусила поїхати з своїх квартир , домівок -насижених місць. Люди опинились в розпачі, як жити, як бути дальше, в окуваних мітах Донецька і Лугкнська однозначно жити не можна іде війна, немає роботи, відсутнє або мало забезпечене медицинське і торгове обслуговування. Постійне нагнітання ідеологічної ворожої пропоганди для простих людей жахлива,вони не привикли до цього, викрадення і тортури людей, порушення їх прав, відсутність законодавства змусило їх за будь-що покинути рідний очаг. Приїхавши жити попали в другі умови, люди не можуть пристосуватись, умови проживання жахливі. Але при розмовах з нимипереселенці навіть за таких умов згідні жити лише б скоріше закінчилась не долуга і нікому не потрідна людовбивча війна.
Цитировать
0 #4 Оксана Попова 08.03.2017 18:55
В статье опубликованна фото с моей личной страницы в фб да ещё и логотип свой поставили -это нарушение моих прав . Удалите пожалуйста!
Цитировать
0 #5 Администратор 08.03.2017 19:02
Цитирую Оксана Попова:
В статье опубликованна фото с моей личной страницы в фб да ещё и логотип свой поставили -это нарушение моих прав . Удалите пожалуйста!

автору буде висловлена претензія, яке саме ваше фото?
Цитировать

Добавить комментарий

     


Защитный код
Обновить

Наверх

приірпіння

Правова Інформація

Відповідальність за достовірність інформації, реклами, комментарів несуть автори та рекламодавці Реклама на порталі. Думка авторів публікації може не збігатися з думкою редакції.

Засновник, головний редактор: Хафізов К.Є. Реєстраційне свідотство КВ 22170-12070ПР Побажання, реклама, пропозіція, співпраця: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Авторське право (с): При використання будь-яких матеріалів з сайту, посилання на "Портал Ірпеня" ОБОВ'ЯЗКОВА! 

Служба безопасности Украины Национальный Союз Журналистов Украины 

Пультовая охрана Шериф     Антикоррупционное бюро Украины